Основи побудови гібридної онтолого-керованої системи опрацювання наукових публікацій
DOI:
https://doi.org/10.71942/r0g4-xk42Ключові слова:
інженерія знань, семантичні веб-технології, онтологія, база знань, граф знань, елементарний сенс, природномовний інтерфейс, наукові публікаціїАнотація
Розглянуто проблему побудови гібридної системи онтолого-керованого опрацювання наукових публікацій, у якій поєднуються структуроване сховище даних, локальні OWL-подання окремих статей, канонічний корпусний граф знань і природномовний інтерфейс як інтелектуальний компонент доступу до інформаційних ресурсів системи. Основна науково-технічна проблема полягає в тому, що більшість систем опрацювання наукових публікацій забезпечує або бібліографічний пошук, або повнотекстовий доступ, але не підтримує цілісного переходу від природномовного тексту статті до формально верифікованого знання, придатного для логічного виведення, пояснення результатів і міждокументної інтеграції. Унаслідок цього зміст наукової публікації часто залишається представленим на рівні неструктурованого тексту, а не у формі контрольованих семантичних об’єктів, пов’язаних із онтологією предметної галузі. Природномовний інтерфейс забезпечує приймання, інтерпретацію та формальне перетворення запитів користувача, сформульованих природною мовою, у запити до відповідних інформаційних ресурсів і сервісів системи. Запропоновано підхід, за яким базовою одиницею інтеграції між текстом наукової статті, її формалізованим онтологічним описом і глобальним семантичним поданням виступає елементарний сенс. На відміну від традиційного трактування у вигляді ізольованої RDF-трійки, елементарний сенс інтерпретується як спеціалізований інформаційний об’єкт, що пов’язує просте речення, компоненти суб’єкта, предиката й об’єкта, метадані походження, рішення щодо відображення, ступінь упевненості та статус валідації. Обґрунтовано багаторівневу архітектуру системи, яка охоплює рівень первинних джерел, документний рівень локального подання статті, рівень елементарних сенсів, рівень канонічного корпусного графа знань і рівень походження та контролю якості. Показано доцільність використання іменованих графів для збереження локального контексту окремих публікацій, сховища трійок – для семантичного зберігання, логічного виведення та SPARQL-доступу, а структурованого сховища даних – для керування життєвим циклом артефактів, версіонуванням, процесом опрацювання та журналами оброблення. Практична цінність запропонованого підходу полягає у формуванні цілісної моделі інтеграції текстового опрацювання, онтологічного подання, формальної валідації та природномовного доступу до знань у гібридному інформаційному середовищі.Завантаження
Опубліковано
19.06.2026
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Arxiv Academy
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
