Реалізація конституційного принципу рівності та недопустимості дискримінації у приватному праві
DOI:
https://doi.org/10.71942/s9fa-0828Ключові слова:
рівність, недопустимість дискримінації, приватне право, свобода договору, добросовісність, справедливість, чесна ділова практика, фактична рівність сторін, зобов’язальні правовідносини, захист слабшої сторони, PECL, DCFR, Принципи УНІДРУААнотація
Реалізація конституційного принципу рівності та недопустимості дискримінації у приватному праві є однією з ключових проблем сучасного розвитку приватноправового регулювання, оскільки вона безпосередньо пов’язана з переосмисленням свободи договору, приватної автономії та фактичної рівності сторін у зобов’язальних правовідносинах. Метою роботи є науково-правовий аналіз змісту принципу рівності та недопустимості дискримінації у приватному праві України, з’ясування його співвідношення зі свободою договору, добросовісністю, справедливістю та чесною діловою практикою, а також виявлення підходів європейського приватного права до встановлення меж договірної свободи в інтересах захисту фактичної рівності учасників приватноправових відносин. Результати дослідження показали, що принцип рівності та недопустимості дискримінації у приватному праві не нівелює свободу договору, але встановлює її розумні межі у випадках, коли товари, роботи чи послуги пропонуються невизначеному колу осіб або коли сильніша сторона може використати економічну, інформаційну чи іншу перевагу над слабшою стороною.Завантаження
Опубліковано
26.06.2026
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Arxiv Academy
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
