Препринт / Версія 1

Дослідження біосумісних магніточутливих нанокомпозитів на основі оксидів заліза

Автори

DOI:

https://doi.org/10.71942/2bqf-xg63

Ключові слова:

наночастинки, магніточутливі нанокомпозити, оксид заліза, біосумісність

Анотація

Приведені основні поняття та відомості, пов’язані з дослідженням магнітних наночастинок (МНЧ) на основі оксидів заліза. Описано основні методи синтезу та характеризації МНЧ та біосумісних суспензій на їх основі. Представлено новий метод дослідження МНЧ на основі надчутливої СКВІД-магнітометрії, призначений для неінвазивного вивчення препаратів МНЧ, які введені в тіло лабораторних тварин. Приведено можливості МНЧ як магнітних носіїв для спрямованої доставки ліків. Вказівки призначені для студентів та аспірантів зі спеціалізації «медична радіофізика», а також можуть бути корисними для інших фізичних (медична фізика), технічних (біомедична інженерія) чи біологічних (нанобіотехнології) спеціальностей.

Біографія автора

Микола Миколайович Будник, Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України

Народився у 1962 році на Сумщині (Україна). Здобув кваліфікацію магістра з радіофізики (1984), а також наукові
ступені кандидата (1997) та доктора (2009) технічних наук (спеціальність «Інформатика»). Наразі працюю головним
науковим співробітником в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (Київ) та старшим науковим
співробітником в Інституті металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України. Сфера діяльності: біомедичні прилади
та обробка даних (зокрема ЕКГ, магнітокардіографія), ІТ та штучний інтелект, наноелектроніка. Маю 615 публікацій,
серед яких 3 монографії, 3 розділи в книгах, 9 навчальних посібників, 160 статей у журналах, 87 патентів (з них 10
— за кордоном) та 10 заявок до ВОІВ (WIPO). Досвід роботи: викладацька діяльність — КНУ імені Тараса Шевченка
(доцент — з 1999, професор — з 2019), науковий керівник аспірантів (з 2010 р.), Сумський ДУ (професор — з 2016
р., доцент — з 2019; промисловість — заступник директора з наукової роботи компанії METECOL Ltd (2016);
проєкти: 2187, 3074, 4719, P624, Р624a,b,c (УНТЦ); ДЗ466, ДЗ387, ДЗ474, ДЗ41 (МОНУ); NIAG SG-279 (НАТО), 2020.01/0245,
2021.01/0136 (НФДУ). Міжнародні спілки: з електрокардіології (ISE, 2003), з біоелектромагнетизму (ISBEM, 2005), Senior
Member IEEE (2010), Українська асоціація комп'ютерної медицини (2011), ITHEA (2014). Відзнаки: Винахідник року НАНУ
(2010), «За професійні досягнення» (2018, НАНУ), програмні комітети конференцій ICBEB (Китай, 2013–2015) та ELNANO
(Київ, 2019, 2024), Премія КМУ за впровадження інноваційних технологій (2020).

Завантаження

Опубліковано

10.07.2026

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Arxiv Academy

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.