Науково-технічний потенціал Китайської Народної Республіки
DOI:
https://doi.org/10.71942/sbc9-cc89Ключові слова:
науково-технічний потенціал, науково-технічна політика, дослідження і розробки, фінансування науки, людський капітал у науці, наукова продуктивність, інноваційна діяльність, п'ятирічний план, технологічна самодостатність, КитайАнотація
У роботі здійснено комплексний аналіз науково-технічного потенціалу Китайської Народної Республіки в контексті реалізації 14-го та 15-го п'ятирічних планів розвитку (2021–2030). Розглянуто стратегічні пріоритети науково-технічної політики Китаю, зокрема курс на технологічну самодостатність і розвиток критичних технологій у сферах штучного інтелекту, мікроелектроніки, квантових технологій та біомедицини. Охарактеризовано структуру наукової системи та динаміку її розвитку за трьома секторами: державним, університетським і підприємницьким. Проаналізовано обсяги та структуру фінансування досліджень і розробок: у 2025 році витрати на ДіР перевищили 550 млрд дол. США, а наукоємність ВВП досягла 2,8%, перевищивши середній рівень країн ОЕСР. Досліджено реформи у системі управління науковими бюджетами, спрямовані на децентралізацію і спрощення адміністрування. Встановлено, що кадровий потенціал науки за десятиліття подвоївся і перевищує 10 млн осіб. Охарактеризовано наукову продуктивність: Китай посідає перше місце у світі за обсягом публікацій і за показником Nature Index, випередивши США. За даними Global Innovation Index (WIPO), у 2025 році країна вперше увійшла до десятки найінноваційніших держав світу. Виявлено ключові виклики: забезпечення якості наукових результатів, подолання залежності від імпортного обладнання та переорієнтація міжнародного співробітництва в умовах послаблення науково-технологічних зв'язків із США.Завантаження
Опубліковано
25.05.2026
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Arxiv Academy
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
