Побудова системи джерел права та їх ієрархія
DOI:
https://doi.org/10.71942/b6t3-cz20Ключові слова:
ієрархія норм, юридична сила, правотворчість, правове регулювання, законодавство України, міжнародні договори, право ЄС, правові колізії, колізійні принципи, систематизація, правовий моніторинг, правова експертизаАнотація
Побудова системи джерел права та визначення їх ієрархії є одним із фундаментальних питань сучасної теорії права, правотворчості та правозастосовної практики. Метою роботи є з’ясування теоретико-правових засад ієрархії джерел права, визначення юридичної сили нормативно-правових актів як ключового критерію їх співвідношення, а також окреслення основних механізмів подолання колізій між різними рівнями правового регулювання. Вирішення таких дослідницьких завдань визначає логіку викладу матеріалу в роботі: систематизацію доктринальних підходів до розуміння юридичної сили нормативно-правових актів; аналіз рівнів правового регулювання в національному, міжнародному та європейському праві; з’ясування природи правових колізій і механізмів їх запобігання та подолання. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціально-юридичних методах аналізу та синтезу, індукції та дедукції, формально-юридичному, порівняльно-правовому, системно-структурному та герменевтичному методах, які використано для розкриття внутрішньої будови системи джерел права та визначення співвідношення між актами різної юридичної сили. Результати дослідження показали, що система джерел права є не механічною сукупністю нормативно-правових актів, а внутрішньо впорядкованою багаторівневою структурою, у якій кожен акт посідає визначене місце залежно від його юридичної сили, компетенції суб’єкта правотворчості, предмета регулювання, територіальної дії та процедури прийняття. Юридична сила розуміється не лише як формальна обов’язковість акта, а і як його місце в ієрархії джерел права, пріоритет або підпорядкованість щодо інших актів та здатність породжувати юридичні наслідки. Показано, що в українському праві ієрархія джерел права має конституційне та законодавче підґрунтя. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони забезпечують первинне регулювання найважливіших суспільних відносин; підзаконні нормативно-правові акти мають похідний характер; а міжнародні договори України формують окремий елемент національного законодавства. Особливу увагу приділено Закону України «Про правотворчу діяльність», який закріпив поняття юридичної сили, визначив ієрархію нормативно-правових актів та встановив вимоги до їх узгодженості. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності, правовому моніторингу, правовій експертизі проєктів нормативно-правових актів, систематизації законодавства, а також у судовій практиці під час вирішення колізій між правовими нормами. Цінність / оригінальність. У роботі обґрунтовано розуміння ієрархії джерел права не лише як формального розташування нормативно-правових актів, а і як функціонального механізму забезпечення узгодженості законодавства, правової визначеності, стабільності правового порядку та верховенства права в умовах європейської інтеграції України.Завантаження
Опубліковано
04.05.2026
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Arxiv Academy
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
